Про польську мову

Польська мова (polski, jezyk polski) – належить до лехітської групи західнослов’янських мов індоєвропейської родини мов. Польська мова споріднена з чеською, словацькою, поморською (кашубський діалект якої часто розглядається як діалект польської мови), лужицькою та полабською мовами. Польська мова є рідною мовою для близько 46 мільйонів людей, що проживають у багатьох країнах світу.

Історія
У середньовіччі літературна польська мова розвивалась переважно у середовищі католицького духовенства, представники якого виконували переклад релігійних текстів з латини на польську мову (так на приклад, Псалтир з ХІV ст. – Psalterz Florianski). Упродовж цього періоду польська мова знаходилась під переможним впливом латини та чеської мови, проте вже починаючи від ХV ст. їх значення зменшується. Від ХVІ ст. літературна польська мова починає поширюватись в колах шляхти та буржуазії. Сучасна польська мова була створена в ХVІ ст. на базі західних діалектів, поширених на території Познанського воєводства. Період ХVІ - ХVІІ ст.ст. став часом розквіту польської мови, яка стала чимось на кшталт “лінгва франка” на безкраїх просторах східної Європи. Власне в той час відбулась інтенсивна полонізація лексики західних діалектів староруської мови, що спричинило остаточне відокремлення української та білоруської мов від великоруської. Однак з кінця ХVІІІ ст. після розподілу Польщі поміж Російською Імперією, Австрією та Прусією, польська мова починаю поступово втрачати свою позицію у регіоні. Французька мова, яка тимчасово стала мовою еліти, у ХІХ ст. була витіснена німецькою. У ХХ ст. їй на зміну прийшла російська, яка знову стала рідною поруч з відродженою білоруською, для більшості населення Білорусії та колишньої німецької Прусії. Останнє десятиріччя відзначилось сильним впливом англійської мови на мову Поляків.

Таким чином, окрім чеської та латини, на польську мову найбільш визначний вплив мали: французька, німецька, італійська, старобілоруська, російська та англійська мови.

Починаючи від середньовіччя, внаслідок щільних контактів з німецькими князівствами, багато польських слів були запозичені з німецької. На приклад: szlachta (від німецького Geschlecht – рід), rachunek (Rechnung – рахунок), ratusz (Rathaus – ратуша), burmistrz (Burgemeister – бургомістр), handel (Handel – торгівля), kartofel (Kartoffel – картопля), cukier (Zucker – цукор), kelner (Kellner – офіціант), malarz (Maler – художник; дієслово malowac – malen – малювати). Багато слів німецького походження присутні також в діалектах Верхньої Сілезії. У часи Наполеона на польську мову сильно вплинула також французька мова. На приклад: ekran (ecran – екран), rekin (requin – акула), meble (meuble – меблі), fotel (fauteuil – крісло), plaza (plage – пляж) і koszmar (cauchemard - кошмар).

Польська мова має також багато запозичень з інших слов'янських мов. На приклад: hanba і brama – слова, які прийшли з чеської мови.

Польський алфавіт складається з 32 літер: